Групи готів

Розрізняють дві групи готських племен — вестготи та остготи.

Вестготи відомі також як тервінги (Tervingi, в межах їхньої осілості в районах на північ від Дунаю) або візиготи (Visigoþi). Tervingi означає «лісові люди» (готське, triu — «дерево»); Vesi є самоназвою, яка означала щось на кшталт «благородного/доброго».

Остготи відомі як остроготи (Ostrogot) та остроготи-гревтунги (Ostrogotae Greutungi, варіанти: Greothingi, Grutungi, Grauthungi), де Greutungen вільному перекладі — жителі степу. Найстарішою відомою назвою остготів є Austrogoti (Historia Augusta, Vita Claudii 6,2).[1]

Пізніше, в працях Кассіодора, високопоставленого чиновника східноготського короля Теодоріха, назви готських племен подаються як західні (вестготи) та східні (остготи). Окрім того, поряд з остготами та вестготами, він подає також гепідів, які, на думку Кассіодора, є третьою етнічною групою. Гепіди залишилися в основному в сільській місцевості, недалеко від Карпатських гір, і грали політично підпорядковану роль. Вестготи оселилися на північ від Дунаю, остготи осіли в гирлі Дніпра та в Криму. Йордан описує крім західних і остготів іншу, нібито численну групу — Kleingoten, які розташовувалися поблизу Нікополя в Мезії.

Share on facebook
Share on linkedin
Share on pinterest
Share on skype
Share on telegram
Share on whatsapp
Share on email

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.